Коротко

  • ПТСР — це реакція, а не слабкість: так психіка відповідає на події, до яких неможливо бути готовим. Це лікується.
  • Діагноз ставить лише лікар. Ця стаття допомагає помітити ознаки — не поставити діагноз собі чи близькому.
  • Якщо зараз гостро — думки про самопошкодження, відчуття «більше не можу»: лінія 7333, цілодобово і безоплатно. Загроза життю — 103.
  • Звернення до психолога нікуди не «повідомляється» — ні командиру, ні роботодавцю, ні в реєстри.
  • Психологічна підтримка фонду безоплатна — для ветерана і для родини, онлайн або особисто.

Найпоширеніша фраза, яку чують наші психологи на першій зустрічі: «Та в мене все нормально, це дружина наполягла». Найпоширеніша — на п’ятій: «Шкода, що я не прийшов рік тому». Ця стаття для тих, хто зараз десь між цими двома фразами.

Що таке ПТСР простими словами

Посттравматичний стресовий розлад — це не «зламався» і не «слабкий». Це стан, коли психіка, яка в екстремальних умовах працювала на виживання, не отримала команди «відбій» і продовжує воювати — уже вдома, у черзі, уві сні. Мозок робив свою роботу надто добре і надто довго.

Важливо: ПТСР розвивається не в усіх, хто пройшов бойові дії, і не одразу — іноді через місяці після повернення. І він лікується: психотерапія працює, а в частині випадків лікар додає медикаментозну підтримку. «Житиму з цим завжди» — міф.

Ознаки, які варто помітити

Помітити — у себе або в близької людини:

  • Сон: безсоння, кошмари, крик уві сні, страх засинати.
  • Повторне переживання: флешбеки — раптові «провалювання» в подію від звуку, запаху, салюту, гуркоту вантажівки.
  • Уникнення: людина обходить теми, місця, людей, які нагадують про пережите; «про війну не говоримо».
  • Напруження: постійна настороженість, різкі реакції на гучні звуки, неможливість сидіти спиною до дверей.
  • Дратівливість і спалахи гніву — часто на рівному місці, з подальшим соромом.
  • Відстороненість: емоційне оніміння, «скляна стіна» між собою і родиною, втрата інтересу до того, що радувало.
  • Алкоголь чи інші способи «вимкнутися» — найчастіший спосіб самолікування і найкоротший шлях до погіршення.

Скільки це має тривати, щоб звернутися?

Практична відповідь: якщо стан заважає жити — спати, працювати, спілкуватися — понад кілька тижнів, це достатня підстава для звернення. Не потрібно «дозбирувати симптоми» і чекати, поки стане нестерпно.

Коли звертатися негайно

Є ситуації, коли чекати на планову консультацію не можна:

  • думки про самопошкодження або самогубство — навіть «просто думки»;
  • відчуття, що втрачаєте контроль і можете завдати шкоди собі чи іншим;
  • важка панічна атака, яка не минає.

У цих випадках телефонуйте на лінію психологічної підтримки 7333 — цілодобово, безоплатно, анонімно. За безпосередньої загрози життю — 103. Це не «дрібниці, з якими соромно турбувати» — це саме те, для чого ці лінії існують.

Як допомогти близькій людині

Працює Ранить
Бути поруч без вимог: «я тут, коли захочеш» «Розкажи, що там було» — допити про війну
Питати про сьогодні: сон, їжа, плани на день «Забудь, усе вже позаду»
Пропонувати конкретне: «запишу тебе, підвезу, посиджу з дітьми» «Іншим ще гірше, а ти розклеївся»
Витримувати відмови і пропонувати знову — без тиску Ультиматуми: «або психолог, або розлучення»
Подбати про себе: підтримка для родини — теж терапія Робити вигляд, що нічого не відбувається

І чесне попередження для рідних: ви не можете «вилікувати любов’ю» — і не зобов’язані. Ваше завдання — не бути терапевтом, а допомогти людині до терапевта дійти. Для дружин і матерів у нас є окрема група підтримки: про неї — на сторінці «Наслідки війни».

Куди звертатися

  1. Психолог фонду — безоплатно

    Індивідуальні консультації онлайн або особисто, без анкет і діагнозів на першій зустрічі. Запис — через звернення на сайті або 0 800 000 000.

  2. Лінія 7333

    Цілодобова психологічна підтримка — для гострих станів і для випадків «просто нема з ким поговорити о третій ночі».

  3. Лікар — коли потрібно більше

    Якщо психолог бачить, що потрібна медикаментозна підтримка, він скерує до лікаря-психіатра. Це нормальна частина лікування, а не «важкий випадок».

Що не працює

  • «Саме мине». Час без роботи над станом не лікує — симптоми закріплюються.
  • Алкоголь. Дає години тиші і забирає місяці: посилює і безсоння, і дратівливість, і депресію.
  • Ізоляція. «Побуду сам, поки не полагоджуся» — стан, у якому симптоми ростуть найшвидше.
  • Терпіти заради родини. Родина живе поруч із вашим станом, а не окремо від нього. Звернутися по допомогу — це і є вчинок заради родини.

Часті питання

Ні. Консультації психолога — не психіатричний облік і не реєстр. Психолог фонду не передає інформацію нікому: ні командиру, ні роботодавцю, ні родині без вашої згоди. Конфіденційність — базова умова цієї роботи.

Звернення до психолога — ні: воно ніде не фіксується. Питання виникають лише щодо психіатричних діагнозів у визначених законом процедурах — і вирішує їх лікар у кожному конкретному випадку. Боятися консультації через «а раптом потім» точно не варто: нелікований стан впливає на життя значно більше.

По-різному: комусь достатньо кількох місяців регулярних зустрічей, комусь потрібно більше. Перші зміни — зазвичай сон і різкість реакцій — люди помічають раніше, ніж очікують. Ми не обмежуємо кількість консультацій штучно.

Родина живе у хронічному стресі — очікування, страх за близького, життя поруч із його станом. Це має свої наслідки, і вони теж потребують підтримки. Саме тому наша психологічна програма відкрита для членів родини нарівні з ветеранами.

Почніть із того, що можете: письмове звернення на сайті замість дзвінка, перша зустріч онлайн із вимкненою камерою, розмова з консультантом 7333 серед ночі. Формат не важливий — важливий перший контакт. Далі стає легше, це не обіцянка, а статистика наших груп.

Це не медична консультація і не інструмент самодіагностики

Стаття описує загальні ознаки, а діагноз ставить лише лікар. Якщо впізнали себе чи близького — це привід звернутися до фахівця, а не ставити собі діагноз. У гострому стані телефонуйте 7333 або 103.